Незалежно від того, як їх називають, майже всі судді використовують однакові основні інструменти тлумачення. Вони враховують текст закону, його історію, відповідні правові традиції, прецеденти, цілі закону (або цінності, що лежать в його основі) та відповідні наслідки. Різні судді можуть надавати різну вагу тому чи іншому з цих інструментів. Деякі судді надають перевагу тексту та прецедентам, інші — цілям та наслідкам. Судді також можуть розходитися в думках, наприклад, щодо того, якою саме є мета закону або які саме наслідки можуть випливати з конкретного тлумачення.