У Верховному Суді відбулася щорічна конференція, присвячена міжнародному кримінальному праву. Судді, науковці та міжнародні експерти обговорили судову практику щодо злочину агресії, воєнних злочинів, екоциду та співпрацю з МКС.
Посилання:
17 травня 2024 року у Верховному Суді відбулася третя щорічна науково-практична конференція «Міжнародне кримінальне право в національних та міжнародних судах». Захід зібрав провідних суддів, науковців, дипломатів і представників міжнародних організацій для обговорення найактуальніших питань кримінальної юстиції в умовах війни.
У вступному слові Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив, що повномасштабне вторгнення рф на територію України засвідчило критичну необхідність удосконалення міжнародних механізмів відповідальності за злочин агресії. Під час свого виступу він представив позицію Великої Палати Верховного Суду щодо тлумачення ст. 437 КК України, яка встановлює відповідальність за планування, підготовку та ведення агресивної війни. Це рішення стало ключовим кроком у формуванні сталої судової практики в Україні з урахуванням міжнародного права.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур висвітлив питання судової практики щодо воєнних злочинів. Він зауважив, що станом на 16 травня 2024 року, відповідно до даних Офісу Генерального прокурора, зареєстровано понад 130 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів. А за час повномасштабного вторгнення, за даними ЄДРСР, місцеві загальні суди ухвалили приблизно 80 вироків щодо воєнних злочинів. 100 % вироків, ухвалених за ст. 438 КК України, – обвинувальні. Найбільше вироків стосується жорстокого поводження (41), заволодіння власністю (26), 12 вироків ухвалено щодо вбивств цивільних осіб та військовополоненого, 11 – незаконного затримання.
Микола Мазур розповів про справи:
- щодо вбивства цивільної особи (розгляд справи № 760/5257/22 відбувався за участю обвинуваченого);
- стосовно розстрілу автомобіля з цивільними особами (справа № 733/923/22);
- щодо розстрілу двох цивільних охоронців автосалону (справа № 369/3120/23);
- стосовно розстрілу військовополоненого (справа № 748/3511/23);
- щодо жорстокого поводження з цивільними особами та сексуального насильства (справи № 751/2659/22, № 748/1278/23).
Суддя ВП ВС окреслив виклики, які постали перед судами під час розгляду справ про воєнні злочини. Одним із таких викликів є недосконалість матеріального права, зокрема ст. 438 КК України. Як наголосив спікер, у цьому контексті важливо правильно формулювати судові рішення, оскільки від якості останніх залежить те, чи будуть подаватися позови проти України до ЄСПЛ. Сьогодні, за словами Миколи Мазура, спостерігається тенденція до покращення якості судових рішень.
Ще один виклик, за словами доповідача, стосується необхідності забезпечення якісного розгляду проваджень за процедурою in absentia.
Окрему увагу під час роботи конференції було приділено питанням командної відповідальності, особливостям розслідування екоциду, ролі Міжнародного кримінального суду, співпраці України з міжнародними організаціями, а також перспективам визнання екоциду як окремого злочину в Римському статуті.
Серед інших спікерів — суддя МКС Юлія Моток, суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, посол МЗС України Антон Кориневич, професор Клаус Кресс, старший прокурор, член дорадчої групи з питань міжнародних злочинів Клаус Гоффманн, професорка Кейт Макінтош та інші провідні фахівці з міжнародного права.
Конференція підтвердила прагнення української юридичної спільноти до побудови справедливої, сучасної та відкритої системи кримінальної юстиції, здатної забезпечити ефективне переслідування за найтяжчі міжнародні злочини.
