Під час семінару у Верховному Суді суддя ВП ВС Микола Мазур проаналізував етапи формування підходів до визначення суб’єкта злочину агресії — від практики міжнародних трибуналів до сучасного тлумачення у кримінальному праві України.
Посилання:
13 травня 2025 року у Верховному Суді відбувся тематичний семінар, присвячений актуальним проблемам застосування норм міжнародного гуманітарного права, зокрема питанню імунітету комбатантів у контексті національного законодавства України та міжнародної практики притягнення до відповідальності за воєнні злочини.
Участь у заході взяв суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур, який виступив із ґрунтовною доповіддю, присвяченою еволюції підходів до визначення суб’єкта злочину агресії в українському кримінальному праві. У своєму виступі він поєднав теоретичний аналіз, заснований на історичному досвіді Нюрнберзького трибуналу, та сучасну судову практику — зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року.
Суддя звернув увагу на складність адаптації норм, розроблених для міждержавного правосуддя, до національного контексту, в якому особливої актуальності набуває питання про мінімальний рівень посадової чи фактичної впливовості особи, яка може бути суб’єктом злочину агресії. Він також проаналізував критику вузького підходу, закладеного в Римському статуті Міжнародного кримінального суду, та звернув увагу на альтернативні моделі, зокрема, африканський підхід, що не обмежує коло можливих суб’єктів лише державними лідерами.
У доповіді також прозвучала ретроспектива судової практики: від перших вироків, які стосувалися бойовиків нижчої ланки, до рішення Великої Палати Верховного Суду, що закріпило лідерський характер цього злочину.
Семінар було організовано за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу та Національної школи суддів України. Серед спікерів — Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, ректор НШСУ Микола Оніщук, радниця КМЄС Магда Коол і професор міжнародного права Марко Сассолі.
Захід засвідчив зростаючу роль українських суддів у формуванні сучасної практики правозастосування у справах, що мають глобальне значення, а також важливість ґрунтовного осмислення меж імунітету комбатантів у світлі триваючої війни.










