9 грудня 2025 року суддя Верховного Суду Микола Мазур узяв участь у дискусійній платформі Української Гельсінської спілки з прав людини, присвяченій інтеграції механізмів перехідного правосуддя у нову Національну стратегію у сфері прав людини до 2035 року, зосередивши увагу на ризиках масового застосування заочного кримінального провадження в контексті стандартів ЄСПЛ.
Посилання:
Див. трансляцію:
Дискусійна платформа «Нова стратегія у сфері прав людини: перехідне правосуддя як шлях до відновлення прав людини» відбулася напередодні Дня прав людини та об’єднала 76 учасників — представників органів державної влади, громадянського суспільства, міжнародних організацій та академічної спільноти. Захід був присвячений пошуку підходів до формування державної політики перехідного правосуддя в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України.
Учасники обговорили ключові виклики у сфері захисту прав людини, зокрема питання права на правду, справедливості та відповідальності, відшкодування шкоди постраждалим, а також гарантії неповторення порушень у майбутньому. Окрема увага приділялася ролі перехідного правосуддя як системного та довгострокового інструменту відновлення довіри до державних інституцій.
Суддя Верховного Суду Микола Мазур виступив у межах панельної дискусії, присвяченої питанням справедливості та відповідальності, зосередивши свій виступ на проблемах, які виникають у зв’язку з широким застосуванням заочного кримінального провадження в Україні.
У своєму виступі він наголосив, що розслідування воєнних злочинів та інших тяжких правопорушень, пов’язаних із збройною агресією, є необхідним і безальтернативним. Водночас основні ризики виникають не на стадії досудового розслідування, а на стадії судового розгляду, коли вироки ухвалюються за відсутності обвинувачених, адже саме ця стадія перебуває у фокусі міжнародних стандартів та практики Європейського суду з прав людини.
За наведеними ним орієнтовними даними, кількість заочних вироків в Україні після 2022 року зросла в рази й наразі становить тисячі рішень на рік. У справах щодо воєнних злочинів переважна більшість вироків — близько 90 % — ухвалюється саме заочно, тоді як очні судові розгляди стали поодинокими.
Окремо суддя звернув увагу на потенційні довгострокові наслідки такої практики у світлі практики ЄСПЛ. Як приклад було наведено справу Sanader v. Croatia, у якій Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою національних судів забезпечити повторний розгляд справи особи, засудженої заочно, що призвело до виплати компенсації за рахунок держави.
За словами спікера, масове ухвалення заочних вироків без належних процесуальних гарантій створює ризик того, що в майбутньому держава може стикнутися з великою кількістю звернень до ЄСПЛ, унаслідок яких особи, фактично не відбувши покарання, отримуватимуть компенсації через роки або десятиліття після ухвалення вироків.
Підсумовуючи, Микола Мазур наголосив, що йдеться не про відмову від заочного кримінального провадження як інструменту, а про необхідність його вдосконалення з урахуванням стандартів Європейського суду з прав людини:
“ми маємо зробити процедуру розгляду такою, щоб не було питань з точки зору Європейського суду з прав людини, щоб люди, яких ми засуджуємо, мали перспективу відбувати покарання, а не отримувати компенсацію від України через десятки років.”
Дискусійна платформа стала важливим етапом у фаховому обговоренні майбутньої Національної стратегії у сфері прав людини та підтвердила необхідність переходу від концептуальних підходів до перехідного правосуддя до їх практичної реалізації в державній політиці.
Додатково див.:
- проєкт закону про внесення змін КПК щодо процедури in absentia, метою якого є приведення КПК у відповідність з європейськими стандартами;
- демо-версію Єдиного порталу повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень (демонстрація того, як можна було б зробити повідомлення підозрюваних, обвинувачених і інших учасників кримінального провадження через Інтернет набагато більш зручним і головне – набагато більш ефективним. Ця демо-версія включає пам’ятку щодо особливостей провадження in absentia та процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури, передбачену згаданим вище законопроєктом про внесення змін до КПК).
Слайди були підготовлені для цього заходу, але не були продемонстровані через обмеження часу виступу, тому викладені тут в якості бонуса (на слайді про “очні” і “заочні” вироки йдеться про воєнні злочини).
