Judge Mazur

Чинна редакція КПК

Запропонована редакція

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

<…>

8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

<…>

8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

9. Підозрюваному, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування або спеціальний судовий розгляд також вручається пам’ятка про наслідки ухилення від слідства і суду, особливості кримінального провадження in absentia та права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури.

Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

9. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні

1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень без зазначення адреси цієї особи.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

9. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом

1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У разі якщо особа подала письмову заяву на одержання повісток про виклик у конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), днем вручення повістки про виклик до слідчого судді, суду є день отримання судом повідомлення про доставлення повістки про виклик до слідчого судді, суду на офіційну електронну адресу особи.

2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом

1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У разі якщо особа подала письмову заяву на одержання повісток про виклик у конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), днем вручення повістки про виклик до слідчого судді, суду є день отримання судом повідомлення про доставлення повістки про виклик до слідчого судді, суду на офіційну електронну адресу особи.

2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою, якщо протягом 24 годин із моменту її відправлення на вказану адресу електронної пошти не надійшло системного звіту про недоставку, сформованого поштовим сервером.

Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик

5. Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик

5. Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у передбачених цим Кодексом випадках є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Стаття 225. Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні

1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

2. Для допиту тяжко хворої особи під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.

<…>

Стаття 225. Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні

1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої здійснюється спеціальне досудове розслідування або стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін чи репатріацію як військовополоненого.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

2. Для допиту тяжко хворої особи під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.

Допит підозрюваного, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування, може проводитися у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

<…>

Глава 24^-1
ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Стаття 297^-1. Загальні положення спеціального досудового розслідування

1. Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

2. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою – п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

3. Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Глава 24^-1
ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Стаття 297^-1. Загальні положення спеціального досудового розслідування

1. Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

2. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою – п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який перебуває чи переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну або звільнення і репатріацію як військовополоненого та такий обмін чи репатріація відбулися.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які перебувають чи переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

3. Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 297^-2. Клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування

1. З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

2. У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених абзацом другим частини другої статті 297^-1 цього Кодексу, зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук;

5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

3. У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 297^-1 цього Кодексу, зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини;

4) матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та факт обміну;

5) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Стаття 297^-2. Клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування

1. З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

2. У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) відомості, які свідчать про існування підстав для здійснення спеціального досудового розслідування, передбачених частиною другою статті 297-1 цього Кодексу;

5) детальний виклад заходів, вжитих стороною обвинувачення на виконання вимог статті 297-8 цього Кодексу, а також їх результатів;

6) відомості щодо дати та змісту публікації або публікацій на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень інформації про це клопотання та оголошену підозру (якщо підозра раніше не була вручена підозрюваному особисто);

7) виклад обґрунтування, що:

а) вжиті стороною обвинувачення заходи та/або інші докази та обставини недвозначно доводять, що підозрюваний знає про здійснення стосовно нього кримінального провадження, але свідомо ухиляється від явки до органів слідства та суду, або

б) інтереси правосуддя вимагають здійснення спеціального досудового розслідування попри те, що стороні обвинувачення не вдалося отримати переконливі докази, які недвозначно підтверджують обізнаність підозрюваного про здійснення стосовно нього кримінального провадження та його ухилення від слідства і суду, не дивлячись на всі вжиті доступні й розумні заходи, передбачені статті 297-8 цього Кодексу;

8) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

(частина третя виключена)

Стаття 297^-3. Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.

2. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-2 цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Стаття 297^-3. Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.

2. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-2 цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Стаття 297^-4. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

2. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Якщо у справі декілька підозрюваних, слідчий суддя постановляє ухвалу лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких існують обставини, передбачені частиною другою статті 297^-1 цього Кодексу.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

4. Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику.

5. Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

6. Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Стаття 297^-4. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Слідчий суддя надає дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, якщо слідчий, прокурор обґрунтує його необхідність та доведе існування передбачених цим Кодексом підстав для його проведення.

2. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Під розгляді питання про те, чи були заходи, вжиті стороною обвинувачення достатніми для забезпечення поінформованості підозрюваного про здійснення щодо неї кримінального провадження та її права в межах процедури in absentia, слідчий суддя оцінює старанність сторони обвинувачення щодо повідомлення підозрюваного про здійснення стосовно нього кримінального провадження, зміст оголошеної підозри, особливості провадження in absentia і права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури, старанність підозрюваного щодо отримання такої інформації, а також докази, які підтверджують отримання підозрюваним такої інформації, його обізнаність про кримінальне провадження з інших джерел, вжиття підозрюваним заходів, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

У разі задоволення клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя окремо обґрунтовує наявність однієї з підстав, передбачених пунктом 7 частини другої статті 297-2 цього Кодексу.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Якщо у справі декілька підозрюваних, слідчий суддя постановляє ухвалу лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких існують обставини, передбачені частиною другою статті 297^-1 цього Кодексу.

У разі відмови слідчим суддею в задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий, прокурор можуть повторно звернутися до слідчого судді з таким клопотання не раніше, ніж через шість місяців. Слідчий, прокурор можуть повторно звернутися до слідчого судді до завершення цього строку, якщо доведуть, що після постановлення попередньої ухвали виникли або були встановлені нові обставини, які здатні істотно вплинути на результат розгляду клопотання. У разі зловживання слідчим, прокурором правом на повторне звернення з клопотання до завершення шестимісячного строку з дня завершення розгляду попереднього клопотання, слідчий суддя може залишити таке клопотання без розгляду.

4. Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику.

5. Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. У разі, якщо після цього знову виникли підстави для здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий, прокурор можуть звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням.

6. Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і разом з ухвалою публікуються на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень.

Стаття 297^-5. Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування

1. Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

2. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Стаття 297^-5. Єдиний портал повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень

1. Офіс Генерального прокурора забезпечує функціонування Єдиного порталу повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень, на якому публікуються повістки про виклик, повідомлення, процесуальні та судові рішення, інші документи та інформація для підозрюваних, обвинувачених, засуджених, щодо яких здійснюється або може здійснюватися кримінальне провадження in absentia, а також для інших учасників кримінального провадження, місцезнаходження яких невідоме або яких неможливо повідомити в інший спосіб.

2. Єдиний портал повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень повинен мати версії інтерфейсу українською та англійською мовами, а також іншими мовами, на яких публікуються відповідні повідомлення та оголошення або мати можливість автоматизованого перекладу інтерфейсу сайту на такі мови.

3. Портал має забезпечувати можливість відображення в прямому та зворотному хронологічному порядку всі повідомлення та оголошення в межах одного кримінального провадження або кількох пов’язаних проваджень щодо однієї особи (якщо вони об’єднувалися або виділялися), а також зручний пошук повідомлень і оголошень, у тому числі за номером кримінального провадження, номером судової справи та/або за повним іменем особи (чи його частиною), що включає ім’я, прізвище, по батькові, інші можливі елементи імені, які характерні для різних культурно-національних традицій, написані в називному відмінку українською мовою та мовою країни громадянства чи проживання особи, іншою мовою, яка використовується в її офіційних документах або якою вона володіє, тощо.

4. Кожне оприлюднене на Єдиному порталі повідомлення (повістка про виклик), адресоване підозрюваному, обвинуваченому чи засудженому, повинно містити повний текст Пам’ятки щодо особливостей провадження in absentia та процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або чітко помітне та легкодоступне гіперпосилання на зазначену Пам’ятку, подане мовою, якою складено відповідне повідомлення (повістку). Текст Пам’ятки або гіперпосилання на неї можуть відображатися як елементи інтерфейсу Єдиного порталу повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень.

Стаття 297-6. Порядок публікації інформації та документів на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень

1. Повістки про виклик підозрюваного, процесуальні та судові рішення, які мають бути надіслані підозрюваному за законом, інші документи чи інформація, адресовані підозрюваному, щодо якого подано клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування або таке розслідування вже відбувається, публікуються на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень мовою, яку розуміє підозрюваний, а також українською мовою.

2. У разі публікації на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень повідомлення про підозру, обвинувального акту чи іншого великого за обсягом документу, така публікація має починатися з короткої інформації про документ та його зміст, а також зазначається, яка версія документа публікується (повна, відредагована, скорочена тощо) з поясненням причин і характеру внесених змін.

3. У випадку, якщо повідомлення про підозру, обвинувальний акт або інший документ мають надмірно великий розмір, допускається публікація короткого викладу цих документів за умови, що суть і ключові аспекти оголошеної підозри, пред’явленого обвинувачення чи іншого документа залишаються достатніми та зрозумілими.

4. У випадку, якщо повідомлення про підозру, обвинувальний акт, судове рішення або інший документ містить персональні дані потерпілих чи свідків, таємну чи іншу інформацію, що охороняється законом, під час публікації документа мають бути вжиті заходи для захисту такої інформації шляхом її заміни псевдонімами, літерними або цифровими позначеннями та/або публікації його скороченої чи відредагованої версії, яка забезпечує належний баланс між збереженням основної суті документа, правом підозрюваного бути детально поінформованим про характер і причини висунутої підозри чи обвинувачення та захистом інформації, що охороняється законом.

5. Слідчий суддя може покласти обов’язок публікації повідомлень, викликів, інших документів чи інформації в порядку, передбаченому цією статтею, на сторону обвинувачення.

Стаття 297-7. Інші способи повідомлення підозрюваного, щодо якого здійснюється спеціальне досудове розслідування

1. Повідомлення, повістки про виклик, судові рішення або інші документи, які мають бути вручені підозрюваному, щодо якого подане клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування або таке розслідування вже здійснюється, направляються (вручаються) також його захиснику українською мовою та мовою, якою володіє підозрюваний.

Направлення або вручення зазначених у цій частині повідомлень і документів захиснику, залученому підозрюваним за його вибором, вважається належним способом їх вручення підозрюваному, якщо з вагомих і розумних причин не буде встановлено інше.

2. У разі надання стороні обвинувачення підозрюваним своєї адреси електронної пошти повідомлення, повістки про виклик, судові рішення або інші документи надсилаються також на цю адресу українською мовою та мовою, якою володіє підозрюваний.

Підозрюваний, який повідомляє адресу своєї електронної пошти, зобов’язаний належним чином співпрацювати зі стороною обвинувачення з метою підтвердження його особистості, у тому числі шляхом надання копій документів, використання електронних засобів ідентифікації тощо, а також забезпечити, щоб поштовий сервіс, на якому розміщена його поштова скринька, приймав електронні листи від органів, що здійснюють кримінальне провадження. Ризики, пов’язані з відхиленням, видаленням або блокуванням таких листів поштовим сервісом підозрюваного, несе підозрюваний.

3. Виключно за погодженням зі слідчим, прокурором підозрюваний може запропонувати інший доступний і ефективний спосіб комунікації (через системи миттєвого обміну повідомленнями, соціальні мережі тощо).

Стаття 297-8. Обов’язок сторони обвинувачення повідомити підозрюваного, обвинуваченого про кримінальне провадження

1. Положення статей 297-6 і 297-7 цього Кодексу не виключають обов’язку сторони обвинувачення вживати протягом досудового розслідування та/або судового розгляду інші заходи, які можна вважати розумними, доступними та ефективними з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, для того, щоб щонайменше один раз належним чином повідомити підозрюваного, обвинуваченого про здійснення стосовно нього кримінального провадження, зміст оголошеної підозри (висунутого обвинувачення), наслідки ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, у тому числі у вигляді можливості продовження кримінального провадження та постановлення вироку чи іншого остаточного судового рішення за його відсутності, а також роз’яснити йому особливості кримінального провадження in absentia та права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури.

2. Якщо підозрюваним, обвинуваченим є військовополонений, стосовно якого уповноваженим органом було прийнято рішення про передачу його для обміну або звільнення і репатріацію згідно з міжнародним гуманітарним правом, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд або інша службова особа перед таким обміном чи репатріацією повинні роз’яснити військовополоненому, що кримінальне провадження стосовно нього може бути продовжено за його відсутності та завершитися постановленням вироку чи іншого остаточного судового рішення, а також надати йому пам’ятку про особливості кримінального провадження in absentia та права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури. Такий військовополонений може просити компетентний орган відкласти обмін чи репатріацію до завершення судового розгляду.

3. Якщо попри докладені розумні зусилля заходи, вжиті стороною обвинувачення на виконання вимог частини першої цієї статті, не були успішними, або якщо обмін чи репатріація відбулися без виконання вимог частини другої цієї статті, слідчий, прокурор відшуковують інші докази, які у недвозначний спосіб доводять, що підозрюваний, обвинувачений знає про кримінального провадження, яке здійснення стосовно нього, але свідомо ухиляється від кримінальної відповідальності та/або відмовився від свого права брати участь у ньому.

4. Для цілей виконання вимог цієї статті сторона обвинувачення може взаємодіяти з іншими органами досудового розслідування (незалежно від правил підслідності), розвідувальними органами або іншими суб’єктами, які володіють відповідною інформацію, мають технічні або інші можливості для здійснення певних заходів.

Примітка. Роз’яснення особливостей кримінального провадження in absentia та прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого в межах цієї процедури, як правило, здійснюється шляхом надсилання (вручення) пам’ятки, яка містить таку інформацію:

1) Наслідки неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суді

У разі неявки підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочинів, перелічених у частині другій статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду кримінальне провадження стосовно нього може здійснюватися за його відсутності (in absentia) та завершитися постановленням вироку або іншого остаточного судового рішення.

2) Наслідки обміну чи репатріації військовополоненого

У разі обміну або звільнення і репатріації згідно з міжнародним гуманітарним правом військовополоненого, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочинів, перелічених у частині другій статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження стосовно нього може здійснюватися за його відсутності (in absentia) та завершитися постановленням вироку або іншого остаточного судового рішення. Такий військовополонений може просити відкласти обмін чи репатріацію до завершення судового розгляду.

3) Загальний порядок повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого

Під час здійснення кримінального провадження in absentia в різні дні будуть здійснюватися процесуальні дії, проводитися судові засідання, ухвалюватися судові рішення, у тому числі вирок суду.

Інформування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, щодо якого здійснюється кримінальне провадження in absentia, про хід кримінального провадження, дати судових засідань, виклики, прийняті рішення та інші повідомлення відбувається шляхом публікації відповідної інформації та документів на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень.

Якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений представлений захисником за його вибором, то таке повідомлення також здійснюється через цього захисника.

4) Право надати контактну інформацію

Підозрюваний, обвинувачений, засуджений має право надати свою адресу електронної пошти для цілей його інформування про хід кримінального провадження, дати судових засідань, ухвалені рішення тощо, а також для забезпечення його комунікації із захисником. У такому разі ризики, пов’язані з відхиленням, видаленням або блокуванням таких листів поштовим сервісом підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, несе останній.

Підозрюваний, обвинувачений, засуджений може запропонувати інший доступний і ефективний спосіб комунікації (наприклад, через системи миттєвого обміну повідомленнями, соціальні мережі тощо) виключно за погодженням зі слідчим, прокурором, судом.

5) Право мати захисника

Підозрюваний, обвинувачений, засуджений має право залучити захисника за власним вибором або користуватися допомогою призначеного захисника. У разі надання підозрюваним, обвинуваченим, засудженим своєї контактної інформації стороні обвинувачення або суду, ці відомості будуть передані захиснику за призначенням для цілей надання правової допомоги.

6) Право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

Обвинувачений, засуджений, щодо якого здійснюється судовий розгляд in absentia і який продовжує перебувати за межами України, на тимчасово окупованій території України або в іншому невстановленому місці, має право бути допитаним або брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, однак така участь не буде вважатися особистою явкою обвинуваченого чи засудженого та не буде підставою для переходу до загальної процедури судового розгляду. Обвинувачений, засуджений, який особисто або через свого захисника заявляє клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повинен сприяти належній ідентифікації своєї особи та встановленню відеозв’язку.

Суд може відмовити обвинуваченому, засудженому в участі в судовому засіданні або припинити таку участь у разі, якщо виникнуть обґрунтовані сумніви в тому, що особа, яка хоче взяти або вже бере участь у відеоконференції не є обвинуваченим, засудженим, або якщо дійде висновку, що поведінка обвинуваченого, засудженого порушує порядок у судовому засіданні чи становить зловживання правом, спрямоване на затягування судового розгляду.

Ризики, пов’язані з неналежною якістю зв’язку чи неможливістю встановити зв’язок з технічних або інших причин, несе обвинувачений, засуджений, крім випадків існування явних технічних проблем зі сторони суду. У разі неможливості участі обвинуваченого, засудженого з будь-яких причин в судовому засіданні в режимі відеоконференції суд може, але не зобов’язаний, відкласти судове засідання за клопотання обвинуваченого, засудженого чи його захисника.

Під час досудового розслідування слідчий суддя на тих же умовах може допитати підозрюваного, щодо якого здійснюється провадження in absentia, а також дозволити його участь в іншому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, якщо участь підозрюваного при розгляді відповідного питання передбачена цим Кодексом та за умови, що це не призведе до невиправданого затягування розгляду відповідного питання чи досудового розслідування в цілому.

7) Наслідки затримання, доставки або особистої явки підозрюваного, обвинуваченого

У разі затримання, доставки або особистої явки підозрюваного, обвинуваченого кримінальне провадження буде продовжено в загальному порядку, але в разі повторного ухилення від слідства і суду, слідчий суддя, суд можуть знову ухвалити рішення про здійснення кримінального провадження in absentia.

8) Право на перекладача

У разі необхідності до участі кримінальному провадженні може бути залучений перекладач. Будь-яка інформації та рішення, опубліковані на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень, також будуть переведені на мову, якою володіє підозрюваний, обвинувачений, засуджений.

9) Право на перегляд вироку суду

Обвинувачений, засуджений, який знав про здійснення стосовного нього кримінального провадження in absentia, має право на оскарження вироку суду чи іншого судового рішення в загальному порядку та в межах звичайних строків, які передбачені законом для оскарження такого рішення.

Обвинувачений, засуджений, який не знав про здійснення стосовно нього кримінального провадження in absentia, має право на оскарження вироку суду протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався про цей вирок.

Стаття 297-9. Участь підозрюваного в судових засіданнях під час спеціального досудового розслідування в режимі відеоконференції

1. Підозрюваний, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування, має право подати клопотання про його допит в порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, або про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів при вирішенні слідчим суддею інших питань, якщо участь підозрюваного в такому судовому засіданні передбачена цим Кодексом.

2. Підозрюваний, який заявив таке клопотання зобов’язаний належним чином співпрацювати зі стороною обвинувачення та слідчим суддею з метою підтвердження його особистості та забезпечення його участі у відповідному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

3. Слідчий суддя може відмовити підозрюваному в участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції або припинити таку участь у разі, якщо виникнуть обґрунтовані сумніви в тому, що особа, яка хоче взяти або вже бере участь у відеоконференції є підозрюваним, або якщо дійде висновку, що поведінка підозрюваного порушує порядок у судовому засіданні чи становить зловживання правом, спрямоване на затягування розгляду відповідного питання чи досудового розслідування в цілому.

4. Ризики, пов’язані з неналежною якістю зв’язку чи неможливістю встановити зв’язок з технічних або інших причин, несе підозрюваний, крім випадків існування явних технічних проблем зі сторони суду. У разі неможливості участі підозрюваного в судовому засіданні в режимі відеоконференції слідчий суддя може відмовити підозрюваному в його допиті чи подальшій участі в такому судовому засіданні або відкласти судове засідання за наявності вагомих причин і за умови, що це не призведе до невиправданого затягування розгляду слідчим суддею відповідного питання чи досудового розслідування в цілому.

5. Допит підозрюваного, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування та який продовжує перебувати за межами України, на тимчасово окупованій території України або в іншому невстановленому місці, а так само його участь в іншому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних заходів, не є підставою для припинення спеціального досудового розслідування та переходу до загальної процедури кримінального провадження.

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого

1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

3. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297^-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297^-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297^-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні.

4. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого

1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

3. У передбачених цим кодексом випадках судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого.

Стаття 374. Зміст вироку

<…>

5. У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Стаття 374. Зміст вироку

<…>

[Частина 5 виключена]

§ 3. Судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

Стаття 391-1. Загальні положення судового провадження за відсутності обвинуваченого

1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який був оголошений у міжнародний розшук, перебуває чи переховується на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або був обміняний чи репатрійований як військовополонений після оголошення йому підозри чи пред’явлення обвинувачення.

2. Здійснення спеціального судового провадження щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, якщо вони вчинені особами, стосовно яких є підстави для здійснення судового провадження in absentia, та якщо виділення матеріалів щодо таких злочинів може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

3. Судовий розгляд за відсутності одного чи кількох обвинувачених у суді першої інстанції може здійснюватися в одному провадженні з іншими обвинуваченими, стосовно яких судовий розгляд здійснюється в загальному порядку, якщо це сприятиме оперативності та повності судового розгляду, а також знижуватиме ризик повторної травматизації потерпілих чи свідків.

4. Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою. Захисник не має права заявляти клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних замість відсутнього обвинуваченого.

5. Спеціальне судове провадження (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами судового розгляду, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфу.

Стаття 391-2. Клопотання прокурора про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого

1. Прокурор може звернутися до суду з клопотанням про здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого одночасно з направленням до суду обвинувального акту після закінчення спеціального досудового розслідування стосовно цієї особи або пізніше, у тому числі якщо підстави для здійснення спеціального судового провадження виникни після завершення досудового розслідування стосовного цієї особи в загальному порядку або після початку судового розгляду.

2. У клопотанні прокурора про здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого зазначаються:

1) правова кваліфікація та короткий виклад обставин кримінальних правопорушень, у вчинення яких обвинувачується особа, щонайменше одне з яких має бути зазначене в частині другій статті 297-1 цього Кодексу;

2) обґрунтування існування однієї або кількох з обставин, передбачених у частині першій статті 391-1 цього Кодексу, зокрема, що обвинувачений, який не є неповнолітнім:

а) був оголошений у міжнародний розшук,

б) перебуває або переховується на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором,

в) був обміняний чи репатрійований як військовополонений після оголошення йому підозри чи пред’явлення обвинувачення;

3) детальний виклад заходів, вжитих стороною обвинувачення на виконання вимог статті 297-8 цього Кодексу, а також їх результатів;

4) відомості щодо дати та змісту публікації або публікацій на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень інформації про це клопотання, висунуте обвинувачення (якщо копія обвинувального акту не була вручена підозрюваному особисто);

5) виклад обґрунтування, що:

а) вжиті стороною обвинувачення заходи та/або інші докази та обставини недвозначно доводять, що підозрюваний знає про здійснення стосовно нього кримінального провадження, але свідомо ухиляється від явки до органів слідства та суду, відмовившись від права особисто брати участь у судовому розгляді, або

б) інтереси правосуддя вимагають проведення судового розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого, не дивлячись на те, що сторона обвинувачення, вичерпавши всі доступні, розумні та ефективні можливості, не змогла отримати докази, які недвозначно підтверджують існування обставин, зазначених у підпункті “а” цього пункту.

Стаття 391-3. Розгляд клопотання про здійснення спеціального судового розгляду

1. Суд розглядає клопотання про здійснення спеціального судового розгляду без участі обвинуваченого, але за обов’язкової участі захисника під час підготовчого судового засідання, крім випадків, коли таке клопотання було заявлено прокурором після завершення підготовчого судового засідання або під час судового розгляду.

2. Суд залишає без руху клопотання прокурора, яке не відповідає вимогам, передбаченим у частині другій статті 391-2 цього Кодексу, та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати два місяці. У разі необхідності протягом цього строку сторона обвинувачення може додатково вжити заходи, передбачені статтею 297-8 цього Кодексу.

3. Суд залишає клопотання прокурора без розгляду, якщо прокурор не усунув недоліки клопотання в установлений судом строк, а також у разі наявності передбачених законом підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта.

4. Суд відмовляє у задоволенні клопотання, якщо визнає його необґрунтованим.

Відмова в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду в кримінальному провадженні, в якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо злочинів, передбачених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, не тягне за собою визнання недійсними результатів такого розслідування або недопустимими зібрані докази. 

5. Після залишення клопотання прокурора без розгляду або відмови у його задоволенні суд зупиняє судове провадження щодо відповідного обвинуваченого, крім випадків, коли суд ухвалив закрити кримінальне провадження або повернути обвинувальний акт.

6. Прокурор може повторно звернутися до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового розгляду не раніше шести місяців після залишення без розгляду або відмови у задоволенні попереднього клопотання стосовно цієї ж особи.

7. Суд задовольняє клопотання про здійснення спеціального судового розгляду, якщо прокурор обґрунтує його необхідність та доведе існування передбачених цим Кодексом підстав для його проведення. Рішення суду про здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого в залежності від обставин конкретного кримінального провадження може вимагати більш високого стандарту обґрунтування та доведення відповідних обставин, ніж для надання дозволу на здійснення досудового розслідування за відсутності підозрюваного.

Ухвала суду про здійснення спеціального судового розгляду повинна містити детальний виклад і оцінку судом обставин і аргументів, наведених у клопотанні прокурора за кожним пунктом частини другої статті 391-2 цього Кодексу.

При розгляді клопотання прокурора суд бере до уваги обставини та висновки, наведені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, але вони не мають для суду преюдиціального значення.

8. Інформація про результати розгляду клопотання публікується на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень разом з ухвалою суду.

9. Ухвала суду першої інстанції про задоволення, відмову у задоволенні, залишення без розгляду або повернення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Стаття 391-4. Порядок повідомлення обвинуваченого, засудженого під час спеціального судового провадження

1. Повістки про виклик, вирок суду чи інші судові рішення, документи чи інформація, які підлягають врученню чи надісланню обвинуваченому, засудженому публікуються на Єдиному порталі повідомлень і викликів учасників кримінальних проваджень за правилами, передбаченими статтею 297-6 цього Кодексу, а також направляються захиснику та обвинуваченому, засудженому за правилами, передбаченими частиною третьою статті 297-7 цього Кодексу.

2. Суд може покласти на прокурора обов’язок здійснювати виклик або повідомлення обвинуваченого, засудженого в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, якщо в суді відсутня технічна можливість це зробити. У такому разі прокурор надає суду докази щодо кожного здійсненого виклику та повідомлення.

3. У випадку здійснення спеціального судового розгляду на підставі, зазначеній у підпункті “б” пункту 5 частини другої статті 391-2 цього Кодексу, сторона обвинувачення продовжує вживати заходи, передбачені частиною п’ятою статті 297-8 цього Кодексу.

Прокурор з розумною періодичністю в письмовій формі інформує суд про вжиті заходи та їх результати, а також надає будь-які інші докази, які можуть свідчити про те, що обвинувачений, засуджений знає про здійснення стосовно нього кримінального провадження, але свідомо та інформовано відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді.

Стаття 391-5. Участь обвинуваченого, засудженого в судових засіданнях під час спеціального судового провадження в режимі відеоконференції

1. Обвинувачений, засуджений, стосовно якого здійснюється спеціальне судове провадження та який продовжує знаходитися за межами території України, на тимчасово окупованій території України або в іншому невстановленому місці, має право подати клопотання про його допит та/або участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

2. Обвинувачений, засуджений, який заявив таке клопотання зобов’язаний належним чином співпрацювати з судом і стороною обвинувачення з метою підтвердження його особистості та забезпечення його участі у відповідному судовому засіданні в режимі відеоконференції. У випадку неможливості отримання обвинуваченим, засудженим кваліфікованого електронного підпису відповідно до законодавства України, такому обвинуваченому, засудженому на підставі ухвали суду має бути забезпечена можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом ідентифікації за допомогою логіна і пароля або шляхом використання стороннього програмного забезпечення.

3. Суд може відмовити обвинуваченому, засудженому в участі в судовому розгляді в режимі відеоконференції або припинити таку участь у разі, якщо виникнуть обґрунтовані сумніви в тому, що особа, яка хоче взяти або вже бере участь у відеоконференції не є обвинуваченим, засудженим, або якщо дійде висновку, що поведінка обвинуваченого, засудженого порушує порядок у судовому засіданні чи становить зловживання правом, спрямоване на затягування судового розгляду.

4. Ризики, пов’язані з неналежною якістю зв’язку чи неможливістю встановити зв’язок з технічних або інших причин, несе обвинувачений, засуджений, крім випадків існування явних технічних проблем зі сторони суду. У випадку неможливості участі обвинуваченого, засудженого в судовому засіданні в режимі відеоконференції вперше суд може відкласти судове засідання, якщо сторона захисту про це просить. Суд може продовжувати судовий розгляд у разі повторної неможливості участі обвинуваченого, засудженого в судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від причин цього, крім явних технічних проблем зі сторони суду.

5. Участь обвинуваченого, засудженого, стосовно якого здійснюється спеціальне судове провадження та який продовжує знаходитися за межами території України, на тимчасово окупованій території України або в іншому невстановленому місці, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних заходів, не є підставою для припинення спеціального судового провадження та переходу до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 391-6. Наслідки явки або доставки обвинуваченого до суду

1. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, суд продовжує судовий розгляд згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

2. За клопотанням сторони захисту повторно досліджує всі або окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого, крім тих доказів, які досліджувалися за участі обвинуваченого в режимі відеоконференції.

3. За згодою сторони захисту суд може обмежитися дослідженням відеозаписів допитів потерпілих, свідків і експертів, які були проведені слідчим суддею або судом без участі обвинуваченого.

Суд повторно допитує потерпілих, свідків і експертів, якщо на цьому наполягає сторона захисту, але перед таким допитом може дослідити відеозапис попереднього допиту.

З дотриманням гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд також може дослідити відеозапис попереднього допиту потерпілого, свідка чи експерта, якого з поважних причин неможливо повторно допитати в судовому засіданні.

4. Суд за клопотанням прокурора може повторно постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження, якщо підстави для цього виникли знову. У такому разі суд не досліджує повторно раніше досліджені в судовому засіданні докази, незалежно від того, чи був при цьому присутній обвинувачений.

Стаття 391-7. Особливості ухвалення вироку за результатами спеціального судового розгляду

1. У вироку за наслідками судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia) суд детально викладає мотиви та підстави здійснення такого розгляду, наведені в ухвалі суду здійснення спеціального розгляду, а також зазначає нові відомості про результати заходів, вжитих стороною обвинувачення після постановлення такої ухвали на виконання вимог статті 297-8 цього Кодексу, та/або нові докази, які недвозначно свідчать про те, що обвинувачений свідомо та інформовано відмовився від свого права брати участь у судовому розгляді. Суд також окремо обґрунтовує свої висновки щодо правильності ідентифікації особи обвинуваченого.

2. Вирішуючи питання щодо долі речових доказів, суд може ухвалити рішення про їх довготривале зберігання, якщо існує розумна імовірність, що у разі оскарження вироку обвинуваченим, засудженим, який був відсутній під час судового розгляду, такі докази потенційно можуть стати предметом нових, додаткових чи повторних експертиз і їх знищення унеможливить проведення таких експертиз. Суд також за клопотанням прокурора може передати речові докази для зберігання в межах іншого кримінального провадження.

3. Вирок суду першої інстанції за результатами спеціального судового розгляду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, визначеного пунктом 1 частини другої статті 395 цього Кодексу, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги

1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

3. Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги

1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 421-1. Особливості апеляційного оскарження вироку за наслідками спеціального судового розгляду

1. Обвинувачений, засуджений, стосовно якого існують недвозначні докази того, що він знав про кримінальне провадження, але свідомо відмовився від права брати в ньому участь, у тому числі шляхом ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, має право на апеляційне оскарження вироку, постановленого відносно нього за наслідками спеціального судового розгляду, в межах строку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 395 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може поновити строк апеляційного оскарження для такої особи на загальних підставах в разі наявності для цього поважних причин.

2. Обвинувачений, засуджений, стосовно якого відсутні недвозначні докази того, що він знав про кримінальне провадження, але свідомо відмовився від права брати в ньому участь, у тому числі шляхом ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, має право на апеляційне оскарження обвинувального вироку, постановленого відносно нього судом першої інстанції за наслідками спеціального судового розгляду, протягом трьох місяців після того, як обвинувачений, засуджений дізнався про цей вирок. Суд апеляційної інстанції може поновити цей строк на загальних підставах в разі наявності для цього поважних причин.

3. Особа, яка була засуджена вироком суду апеляційної інстанції після скасування виправдувального або обвинувального вироку, постановленого відносно нього судом першої інстанції за наслідками спеціального судового розгляду, за умови відсутності недвозначних доказів того, що вона знала про кримінальне провадження, але свідомо відмовилася від права брати в ньому участь, у тому числі шляхом ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, має право подати клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на виправдувальний або обвинувальний вирок суду першої інстанції, а також оскаржити виправдувальний вирок суду першої інстанції з мотивів виправдання або обвинувальний – з в частині, яка не була скасована, протягом трьох місяців після того, як обвинувачений, засуджений дізнався про існування обвинувального вироку суду першої або апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції може поновити цей строк на загальних підставах в разі наявності для цього поважних причин.

4. Апеляційна скарга, клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції у випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, можуть бути подані захисником, виключно за дорученням обвинуваченого, засудженого.

5. Клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції має відповідати вимогам, передбаченим у статті 396 цього Кодексу, та містити обґрунтування необхідності такого повторного розгляду із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість вироку суду апеляційної інстанції, постановленого за результатами розгляду відповідної апеляційної скарги. Клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції може бути викладене як частина апеляційної скарги засудженого на цей вирок суду першої інстанції.

Апеляційна скарга, клопотання, які подаються за правилами, передбаченими частинами другою і третьою цієї статті, повинні містити вказівку про це, а також детальне обґрунтування, за яких обставин і коли обвинувачений, засуджений дізнався про існування обвинувального вироку стосовно нього.

6. Обвинувачений, засуджений, який подає апеляційну скаргу або клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції, за правилами, передбаченими цією статтею, крім особи, яка перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, зобов’язаний зазначити свою актуальну адресу електронної пошти, розташованої на поштовому сервісі, що не має технічних обмежень для отримання електронних листів від суду. Обвинувачений, засуджений також може зазначити поштову адресу для листування на території України, крім тимчасово окупованої території України. Ризики, пов’язані з неотриманням або несвоєчасним отримання листів, направлених на зазначені обвинуваченим, засудженим адресу електронної пошти, адресу для листування несе обвинувачений, засуджений.

7. Суд апеляційної інстанції вирішує питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою, клопотанням про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції за правилами, передбаченими 398, 399 цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Вирішуючи питання про те, чи подані апеляційна скарга, клопотання у межах строків, визначених першою-третьою цієї статті, суд перевіряє наявність або відсутність недвозначних доказів того, що підозрюваний, обвинувачений знав про здійснення стосовно нього спеціального досудового розслідування та/або спеціального судового розгляду, але свідомо відмовився від права брати в ньому участь, у тому числі шляхом ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Суд апеляційної інстанції може враховувати висновки суду першої інстанції, який постановив вирок, а також судів апеляційної і касаційної інстанцій, які переглядали вирок за скаргами інших учасників кримінального провадження, але такі висновки не є для нього обов’язковими в цій частині.

8. Якщо апеляційна скарга, клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції відповідають вимогам цього Кодексу та подані в межах строків, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, або якщо такі строки були поновлені, суд апеляційної інстанції відкриває провадження незалежно від того, чи переглядався вирок суду першої інстанції в апеляційному або касаційному порядку раніше.

Якщо вирок суду було постановлено щодо кількох обвинувачених, то апеляційний суд відкриває провадження лише стосовно тієї особи, яка подала апеляційну скаргу, клопотання, крім випадків, коли апеляційне провадження щодо інших обвинувачених ще триває.

Якщо вирок суду першої інстанції раніше переглядався в апеляційному порядку, суд зупиняє виконання судового рішення за результатами попереднього апеляційного перегляду в частині, що стосується цього обвинуваченого.

Якщо на момент відкриття судом апеляційної інстанції провадження за апеляційною скаргою, клопотанням про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції, поданим за правилами цієї статті, триває касаційний розгляд, суд касаційної інстанції зупиняє провадження до завершення розгляду в апеляційному суді і закінчення визначеного законом строку на касаційне оскарження ухваленого за його результатами рішення. Якщо за результатами провадження суд апеляційної інстанції скасує своє попереднє судове рішення, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційними скаргами на таке рішення.

Стаття 421-2. Особливості апеляційного розгляду за апеляційною скаргою, клопотанням особи, яку було засуджено за наслідками спеціального судового розгляду

1. Якщо у кримінальному провадженні було кілька обвинувачених, апеляційний розгляд за апеляційною скаргою, клопотанням про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції, поданими за правилами, передбаченими частинами статтею 421-1 цього Кодексу, здійснюється без виклику в судове засідання інших обвинувачених, засуджених і їх захисників, крім випадків, коли суд вважатиме це необхідним в інтересах правосуддя або для допиту цих обвинувачених, засуджених, якщо вони доступні і не відмовилися від дачі показань.

2. Обвинувачений може брати участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції особисто або в режимі відеоконференції, у тому числі за правилами, передбаченими статтею 391-5 цього Кодексу. У разі повторної неявки обвинуваченого або повторної неможливості взяти участі в судовому засіданні без вагомих причин, суд апеляційної інстанції може залишити апеляційну скаргу, клопотання про повторний розгляд апеляційної скарги прокурора, потерпілого на вирок суду першої інстанції без розгляду.

3. У разі відкриття провадження за апеляційною скаргою особи, зазначеної в частині першій статті 421-1 цього Кодексу, або її захисника, суд апеляційної інстанції повторно досліджує обставини та докази у випадках і за правилами, передбаченими частиною третьою статті 404 цього Кодексу.

Якщо провадження відкрито у випадках, передбачених частинами другою-четвертою статті 421-1 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту повторно досліджує всі або частину обставин, які були раніше встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також нові докази, надані стороною захисту. Суд повторно допитує свідків за правилами, передбаченими частиною третьою статті 391-6 цього Кодексу. У разі неможливості огляду в судовому засіданні речового доказу, який було знищено або втрачено, суд досліджує протокол огляду цього речового доказу, відеозапис огляду цього речового доказу в судовому засіданні, висновки експертів щодо нього тощо.

4. За результатами апеляційного розгляду суд має право ухвалити рішення, передбачені частиною першою статті 407 цього Кодексу, а також в залишити без змін, змінити або скасувати судове рішення за результатами попереднього апеляційного розгляду, якщо таке мало місце.

Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав

<…>

7. Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження – крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України.

Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав

<…>

7. Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження – крім випадків, коли обвинуваченому було повідомлено про судовий розгляд і попереджено про можливість ухвалення вироку за його відсутності, але він не з’явився, або коли він не з’явився, доручивши захиснику представляти його інтереси під час судового розгляду, або коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити з питань права і фактів. У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України.