Judge Mazur

23 серпня 2025 року за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та уряду Данії відбувся V Форум суддів «Складні питання та складніші відповіді в умовах війни». У заході взяли участь судді Верховного Суду, представники міжнародних організацій, науковці та практики. Форум став майданчиком для відвертої розмови про виклики, з якими стикається судова влада в умовах війни, а також про можливі шляхи їх подолання.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко окреслив ключові проблеми, що постали перед системою правосуддя: зміна територіальної підсудності, зростання навантаження, розгляд нових категорій справ, відновлення роботи судів на деокупованих територіях. Він також звернув увагу на брак кадрів і наголосив на важливості партнерської підтримки міжнародної спільноти, зокрема ООН і Данії.

Суддя Великої Палати ВС Сергій Мартєв підкреслив важливу роль судової влади в умовах перехідного правосуддя, коли механізми поновлення порушених прав – реституція, сатисфакція, компенсація – лягають переважно на плечі судів.

Суддя ВП ВС Ольга Ступак розповіла про еволюцію судової практики у справах, пов’язаних із завданням шкоди внаслідок війни, зокрема про впровадження «намібійських винятків» і потенціал Резервного механізму відшкодування збитків.

Євген Петров, суддя ВС у КЦС, зосередився на складнощах розрахунку і підтвердження розміру завданої майнової шкоди, а також на викликах, пов’язаних із повідомленням держави-агресора у справах, де вона виступає відповідачем.

Наталія Сакара, суддя ВС у КЦС, проаналізувала процесуальні особливості встановлення фактів, пов’язаних з війною, визначення підсудності у справах за участю ВПО та особливості електронного повідомлення сторін.

Семен Стеценко, суддя КАС ВС, акцентував увагу на необхідності осучаснення підходів до соціального захисту ветеранів та осіб із числа родин загиблих військових. Він також навів приклади із судової практики щодо пенсійного забезпечення ветеранів війни.

Суддя ВС у КЦС Василь Крат розкрив правову природу реквізиції в умовах воєнного стану, її особливості та наслідки для власників майна. Він навів актуальні рішення Верховного Суду щодо можливості повернення реквізованого майна.

«Воєнні злочини проти власності – від відповідальності до відшкодування» – тема виступу судді Миколи Мазура

Микола Мазур,суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, послався на статистичну інформацію Офісу Генерального прокурора України, згідно з якою станом на 21 серпня 2024 року зареєстровано 139 842 злочини агресії та воєнних злочинів, а також 18 691 злочинів проти національної безпеки. Окрім того, виходячи з результатів власного дослідження статистики щодо судових рішень у відповідних категоріях справ, спікер звернув увагу на зростання кількості вироків за вчинення воєнних злочинів з початку повномасштабного вторгнення, у порівнянні з попереднім періодом російської агресії (2014-2021 роки), оскільки до 2022 року існували інші правові режими (антитерористичної операції та Операція Об′єднаних Сил) і відповідні злочини кваліфікувалися як загальнокримінальні діяння, (здебільшого як злочини, пов’язані із тероризмом). Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 23.08.2024 року всього з 2015 року за ст. 438 КК України було винесено 94 вироки (з них – 4 вироки до 2022 року). Крім того, як зауважив доповідач, останнім часом спостерігається стала тенденція винесення вироків за процедурою in absentia, тобто за відсутності обвинуваченого. 

Якщо ж розглянути судову практику щодо воєнних злочинів у розрізі їх видів, то найбільш поширеними воєнними злочинами, які перебували на розгляді у судах, є жорстоке поводження, заволодіння власністю, позбавлення свободи, убивство. Також пан Мазур звернув увагу на те, що лише у 18% зі згаданих кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів були заявлені цивільні позови про відшкодування завданої шкоди, тож можна припустити, що це пов’язано із відсутністю у потерпілих впевненості щодо перспектив реального стягнення шкоди з винних осіб.

Обговорюючи особливості актуальної судової практики щодо воєнних злочинів проти власності (ст.438 Кримінального кодексу України), доповідач акцентував увагу на окремих судових справах. Зокрема, було згадано про вирок від 15.05.2023 року у справі № 212/4028/22 про захоплення та знищення гідротехнічних споруд Північно-Кримського каналу. Розмір екологічної шкоди, завданої цим воєнним злочином, склав 1,4 млрд. грн., а розмір безпосередньої матеріальної шкоди – 134 млн. грн. У цій справі цивільний позов було задоволено. У іншій справі № 588/1072/22 про напад на цивільний об’єкт – Тростянецьку міську лікарню (було здійснено постріл прямою наводкою з танку по лікарні, де перебували персонал і хворі) вироком від 09.05.2023 року було задоволено цивільний позов до країни-агресора.

Пан Мазур також окремо звернув увагу на ратифікацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправки до нього. Спікер звернув увагу на вкрай важливе значення цього досягнення, адже відтепер при кваліфікації злочинів суди можуть посилатися на норми Статуту, користуватися відповідною термінологією, що, безумовно, сприятиме одноманітності національної судової практики та відкриває нові можливості для національного кримінального судочинства.

Підсумовуючи, пан Мазур висловив думку також щодо основних викликів, які поставатимуть перед судовою владою та суспільством загалом:

• на жаль, не всіх винних можливо буде встановити і засудити;
• кримінальні провадження in absentia, скоріше за все, вимагатимуть нового розгляду або перегляду, можливо навіть через багато років, а також несуть потенційні ризики звернень воєнних злочинців до ЄСПЛ;
• можливі складнощі на етапі забезпечення виконання відповідних судових рішень на практиці, у тому числі в частині відшкодування завданої шкоди (у цьому аспекті, будемо сподіватися, що нам зможе допомогти майбутній компенсаційний механізм).